Ексгумація революції

Aк-Мурза 02.06.2011 в 23:34

Дістали В'ячеслава Чорновола. Подія знакова. В народі кажуть, що не варто турбувати померлих. Додам, тим більше не варто турбувати революціонерів... Україна - на порозі великих зрушень... До слова, Мазепа, Петлюра, Махно, Коновалець, Бандера... поховані поза Україною. І досі жодна влада в Україні не наважилася повернути їхній прах на батьківщину. Мабуть ще на пам'яті переляк 1989-го, від перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина і Олекси Тихого...

Ексгумація - буквально - «із землі» (лат. exhumatio:ex - із, gumus - грунт, земля).

 Марка випущена українцями США після ув'язнення В'ячеслава Чорновола

{ 7 коментарі }

Обыкновенное чудо

Aк-Мурза 12.04.2011 в 23:44

Хорошо, что она есть - третья планета от Солнца, в спиральной Галактике (с перемычкой типа SBbc) Млечный Путь, что вместе с галактикой Андромеды (M31) и галактикой Треугольника (М33), а также несколькими меньшими галактиками-спутниками образует Сверхскопление Девы, которое притягивается к гравитационной аномалии под названием Великий аттрактор, что направо от скопления Наугольника... 

50 лет полёта человека в космос. 50 лет как человек своими глазами увидел, что "всё-таки она вертится", а возвратившись не был сожжён на костре инквизиции. 50 лет подвигу великого украинца Королёва и великого русского Гагарина... 50 лет подвигу человека разумного - мыслящего.

3000 раз прав еврей Евгений Львович Шварц: "Слава храбрецам, которые осмеливаются любить, зная, что всему этому придет конец. Слава безумцам, которые живут так, как будто они бессмертны."

50 лет как люди начали грустить о Земле, будто они её покинули... только 50 лет назад...При чём тут Ленин? Да не при чём. Равно как и национальность хомо сапиенса. Просто фото fishki.lt/ Просто Homo sapiens vs Homo erectus.

Епічний пінгвін

Aк-Мурза 02.01.2011 в 20:07

— Що це за різкі звуки? — запитав Граціан.
— Це бойова пісня, складена проти дельфінів, — відповів селянин. — У нас її співають усі. Навіть немовлята знають її перш, ніж навчаться говорити. Адже усі ми — істинні пінгвіни.
— То ви не любите дельфінів?
— Ми їх ненавидимо!
— І за що ви їх ненавидите?
— Ще й питаєте! Хіба дельфіни — не сусіди пінгвінам?
— Сусіди.
— Ну, ось тому пінгвіни і ненавидять дельфінів.
— Хіба ж це причина для ненависті?
— Аякже! Сусід — значить, ворог. Бачите онде лан, суміжний із моїм? Господаря його я ненавиджу лютіш за всіх на світі. А після нього найлютіші мої вороги — жителі з отого он села, що ліпиться на узгір’ї по той бік долини, нижче березового гаю. В цій ущелині, стиснутій горами, лише і є що ці два села — наше та їхнє, — і ми ворогуємо. Варто нашим парубкам зустрітися з їх парубками, як зараз же починається суперечка, а там і колотнеча. І ви хочете, щоб пінгвіни не мали дельфінів за ворогів! Ви, певне, не знаєте, що таке патріотизм! Ні, з моїх грудей рвуться лишень крики: «Хай живуть пінгвіни! Смерть дельфінам!»

Анатоль Франс, «Острів пінгвінів»

foto: dirty.ru

Західні українці
Українська ПРО (Wikileaks)
Землякам, що раз у раз збіраються на Шевченкові роковини співати гімн 1898

{ 1 коментарі }

Українська ПРО (Wikileaks)

Aк-Мурза 08.12.2010 в 11:45

В Польщі аналітики розглядають Україну як буферну зону. Про це йдеться у звіті американського посла у Варшаві в Держдепартамент від грудня 2008 року, який оприлюднений на сайті Wikileaks.

"Польські аналітики сказали нам, що існування прозахідної буферної зони в Україні та Білорусі змістить Польщу з передової лінії з безапеляційною Росією", - сказано в документі (УП).

«Прозахідної», очевидно, треба розуміти - протиросійської. Тепер ясно як насправді читати абревіатуру ПРО - протиросійська оборона. І цією самою обороною – її передлінією, виявляється має бути Україна.

Отакого друга і адвоката в лиці Варшави має Київ. На словах припрошують до євроспільноти, обіцянки обіцяють, а на ділі - буферна зона. Інакше кажучи, розмови про Україну та ЄС – суцільне лицемірство – політична технологія.

Невже

Поляки й досі перелякані росіянами. Поляків як гонорової нації більше не існує. На поверхні лишень великопольське чванство.Тваринний страх перед Росією заступає увесь їхній гонор? 

В усіх своїх діях поляки, на підсвідомому рівні, керуються цим страхом. Вони ненадійні союзники, бо - боягузи. Боягуз будь-якої миті готовий зрадити та зрадить усе й уся, рятуючи свою дупу. Геть усі їхні слова про любов і дружбу до українців - шепіт, а може точніше - шипіння підлої гадюки?

Польщі та Європі дійсно потрібна Україна. Дуже потрібна. Не як рівна серед рівних, але як живий щит від «безапеляційної Росії». Отак. Колись і у Польщі були лицарі, були та загули. Що тепер? Тепер лишень здатні за чужими спинами ховатися?

З іншої сторони

Причому тут поляки. Нормальні люди, як усі. Не кращі, але й не гірші від інших. Люблять свою країну, дбають про неї та, водночас, вчаться бути реалістами. Зрештою і бджоли живуть за рахунок квітів.

Ймовірніше, справа у тому, що бути "протиросійською обороною" вигідно декому у самій Україні. До слова - і декому в Росії. Інший порядок цифр. Ті ж гроші. Проте, вигляд збоку... Навіщо вступати в НАТО, якщо за це треба платити самим? Нащо нам Євросоюз, якщо для цього потрібно провести реальні реформи?

Знову ж таки, за цих обставин, Захід буде готовий раз у раз заплющувати очі на специфічність української "демократії". Хай поганенька, але ж "своя - прозахідна" (за прикладом Пакистану, або Саудівської Аравії). Натомість, вітчизняним можновладцям підійде будь-яке "заступництво", аби не заважали панувати.

Якщо так. Подібна оборудка поміж "прагматичними" євро-атлантичними чиновниками та новим українським "панством", особисто для мене - гидота.

Найсмішніше, з огляду на українське сьогодення, у сухому залишку - вибір за нами. Стати буфером - "європрезервативом", чи частиною цивілізованого світу. Лишається тільки зрозуміти: хто такі ми і чого насправді хочемо.

Україні ніхто не збирався та й не збирається допомагати. Ніхто - окрім нас самих. Вірно кажуть: Господи - врятуй мене від друзів, з ворогами сам справлюсь. Шануймося.

За нашу і вашу свободу?

Вадим Ак-Мурза, брат-близнюк

С. Далі. Алегорія весни, 1978 /art-on-web.ru

{ 8 коментарі }

Дуля 2010

Aк-Мурза 03.12.2010 в 23:17

                  Кто с дулей придёт, тот с дулей и... уйдёт.

Фото: AFP, censor.net.ua, focus.ua, gazeta.ua, MIGnews.com.ua, segodnya.ua (Г.Салай), sprotiv-org.livejournal.com, unian.net, Дело (delo.ua), М.Найем

Лужа и косяк
Майдан 2: ловушка для дураков?
Майдан 2: слово пастора
Народная анафема

{ 2 коментарі }

Голод

Aк-Мурза 27.11.2010 в 18:18

I

Проклятий, збуджений громами, Підвівся, встав з землі Й зайскреготав голодними зубами В гнилій, кривавій млі. І він пішов, нестриманий, полями До міст, до сіл, до хуторів, Він нападав на все без тями - І все без тями гриз і їв. Він розривав бика руками, Вівцю, як хліба шмат, ковтав, Дітей малих з'їдав з кістками, Не обминав дерев і трав. Все з'їв. Тікати - не спаслися: Догнав у горах, у лісах, А тих, що в муках розп'ялися, Він з'їв, голодний, на хрестах. І враз самий лишився у пустелі, Всміхнувсь, зітхнув, на гору зліз І написав огнем на скелі: "Хліб, мир і воля - наш девіз".

ІІ

Слухайте, слухайте, крик із безодні Нашу молитву гарячу... Ви, що обідали й ситі сьогодні, Киньте хоч шкуру собачу! Землю укрили ми трупом холодним, Чорна земля посиніла... Хліба нам, хліба нам, хліба голодним, Вашої крові і тіла! Як? Ви не знали, що впала посуха?! Як? Ви не чули нічого?! Де ж ваше серце, і очі, і вуха, Де ж у вас крихта людського?! М'ясо ви! М'яса нам, м'яса нам вволю! Падло давно ми поїли. Гляньте! По нашому чорному полю Всюди розриті могили. О, порятуйте, бо ми рятувались, Кору ми їли і глину, Людської крові із ран напивались, Мати варила дитину! Землю укрили ми трупом холодним, Зглянтесь, о зглянтесь на муки... Хліба нам, хліба нам, хліба голодним! Хліба нам, хліба, звірюки!

ІІІ

Тиждень терпів я від голоду муки, Плакав, ходив, простігаючи руки, Врешті й ходіти уже я не зміг, Ледве дійшов і упав на поріг. Встав би, підвівся... та зрадили сили... Плакали діти, баби голосили. Федір, мій син, на лежанці лежав... Звісно, каліка: терпів і мовчав. Рачки надвечір поліз я по двору, Ледве добрався і вліз у комору, Наче уже переміг я й біду: Їсти не хочеться - смерті вже жду. Вранці на другий день - зирк! Аж у руки Хтось мені суне кавалок макухи. Хто це? Це ти, мій сусіда, Петро... Бог хай видячить тобі за добро! Слина пішла... Затрусилися руки. Боженьку милий! Кавалок макухи! Де ти? Пішов вже. Аж нагло онук Вихопив в мене кавалок із рук! Хтів я схопитись, побігти, догнати, Вирвати з рота! Навколішки стати... Вже я підводжусь і падаю знов... Впав непритомний, прокинувся - кров! Мабуть, забився... Вже близько до краю... Крутиться все навкруги... умираю... В кого б спитати б - чи з'їв хоч онук, Може, і в нього хтось вирвав із рук.

IV

Ближче головньку... Любий мій, спи... Завтра мі підемо вдвох у степи. Пташка співає там, бджідка гуже, Батечко рідний, далекий нас жде. Сядемо в полі ми втрьох на межі... "Батечку рідний, нам все розкажи. Де ти так довго в дорозі баривсь, Де ти так в чистім степу закуривсь?" Спи, моя біла пушинко легка, Дам я сьогодні тобі молока. Знову тече воно в грудях моїх. Пий, моя пташко, бо пити не гріх. О, полилось, потекло по щоці... Пий, це малина в моїм молоці. Це я вишневого соку влила, Щоб моя зірка рожева була. Сил не стає... Ось де лихо-біда. З ким же лишишся ти, квітко бліда? Як же без мене ти будеш рости, Хто тебе стане у люди вести; В кого заснеш ти на теплім плечі, Хто тебе вкриє радном уночі? Ні, я на муки тебе не віддам, В лісі не кину голодним вовкам! Мій ти! Не бійсь! Притулися і спи. Вранці ми підем туди, у степи... Пташка співає там, бджілка гуде, Батечко рідний на конику жде.

V

Ввечері голову вчора одрізала Галі... дитині моїй, Вдосвіта, вранці сьогодні поснідала... Що це я, що це я? Боженьку мій! Так, я одрізала пилкою голову, Думала: м'ясо я з'їм... Думала - м'ясо, я їла я коливо... Коливо, коливо, бий мене грім! Царство небесне їй. Ти не лишилася В світі без мене сама, Мати твоя не корилась, а билася, Тільки... вже сили нема. Людоньки!.. (Що це я - сплю?) Вбила дитину свою!.. З холоду, з голоду я збожеволіла... Людоньки!.. (Що це я - сплю?)

Олександр Олесь, І-29.03.1922, ІІ-13.05.1922, ІІІ-14.05.1922, IV-13.05.1922, V-14.05.1922. Голодомор в Україні 1921-1923

 Яблонська Тетяна Нилівна. Хліб. 1949. Державна Третяковська Галерея. Колекція: світова художня культура /artclassic.edu.ru

Ісупов Ілля. Хліб. 2010. Мистецький Арсенал. ART-Kyiv contemporary-2010. Галерея М17 /pics.livejournal.com

{ 12 коментарі }

Проти всіх 2010

Aк-Мурза 07.02.2010 в 09:00

© Иварченко

{ 4 коментарі }

Західні українці

Aк-Мурза 22.01.2010 в 13:04

Хто такі західні українці? Знаю українців, які живуть на заході України. Знаю про українців - громадян Західної-Української Народної Республіки. Знаю українців, які живуть на західній півкулі планети Земля.

До слова, ніколи не чув про західних росіян, чи східних китайців. Мабуть уся справа у прогнозі погоди: на Західній Україні - дощі, але на заході Франції - сонячно.

Руїна розбрату в нас самих, але й храм єдності - взаємності розуміння, також - в нас. Шануймося.

Вадим Ак-Мурзапівнічний українець

Розділяй... зі сторони сонця - істинні, супроти - зайди... і владарюй.

С. Далі. Атавізм сутінків, 1934 /art-on-web.ru

{ 13 коментарі }

Землякам, що раз у раз збіраються на Шевченкові роковини співати гімн 1898

Aк-Мурза 15.01.2010 в 18:00
музика: Чорні круки (Єрофеєв)

Ще не вмерла Україна, Але може вмерти: Ви самі її, ледачі, Ведете до смерти! Не хваліться, що живе ще Наша воля й слава: Зрада їх давно стоптала, Продала, лукава. Ваші предки торгували Людськими правами, Їх продавши, породили Нас на світ рабами. Не пишайтеся ж у співах Ви козацьким родом: Ви раби, хоча й пани ви Над своїм народом. Україна вам не мати, Є вам інша пані, Зрадних прадідів нікчемних Правнуки погані! Тільки той достойний щастя, Хто боровсь за його, Ви ж давно покірні слуги Ледарства гидкого. Ви ж давно не люди — трупи Без життя і сили, Ваше місце — кладовище, Яма та могили. Як живі покинуть мертвих, Щоб з живими стати, «Ще не вмерла Україна» Будемо співати. Як живі покинуть мертвих, Прийде та година, Що ділами, не словами Оживе Вкраїна.

Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадський діяч.

Західні українці
Епічний пінгвін
Українська ПРО (Wikileaks)

{ 2 коментарі }

Якби...

Aк-Мурза 21.12.2008 в 15:23

Якби я дівчина була, то я б вінок п'янкий сплела, Підперезалася серпанком - і весняним погожим ранком, Поки не кинуло ще сонце своє проміння у віконце, Поки не впали срібні роси На мої довгі русі коси, - Прийшла б до тебе знов і знов, мов полісяночка з дібров Щоб ніжно, весело сміятись, Тугими персами торкатись І поцілунок полум'яний Подарувать тобі, Коханий.

Якби я жінкою була, То я б сорочку одягла. Гаптовану, мережану - І тихо-тихо, обережно Босоніж по траві росі, Коли ще сплять ледачі всі, Під покривалом ночі й неба Я б бігла б, як душа, до тебе, Щоб все як є жагуче тіло, Що від кохання розпашіло, І серця жар тобі віддати, В твоїх обіймах завмирати, Щоб народить і народжати - І на землі нащадків мати: На те я Жінка.

Якби Бабусею була, То я б пополудні прийшла - Неспішно, тихою ходою, Щоб привітатися з тобою. На посивілі твої скроні Покласти стомлені долоні, Життєву мудрість передати, Благословить, як рідна мати, І щастя-долі побажати. Щоб ти здоров'я мав і силу Кохав дружину свою милу, Ростив синів своїх і дочок, Ходив гуляти у садочок, Та щоб просилися на руки Твої кирпатенькі онуки Якби ж бабуся я була.

О милий Боже, ти прости, Що я прошу уберегти Мене від божого жадання - Од вічного в житті кохання. Та я - не дівчина, не жінка, І не бабуся, Я - Ялинка, Жива, колюча Деревинка. Тому і не змогла прийти - І тобі щастя принести.

Ти сам прийшов до мене в ліс - Зрубав і силоміць приніс. До себе у святкову хату, Де весело, гостей багато. Що ж я могла тобі сказати? Що я жива, і маю душу, довічно жити в лісі мушу.

О, я лише стогнала глухо, А ти рубав мене, не слухав, Ти був глухий: Тут сміх і радість: А я плачу, Бо вже ніколи не побачу Чудового земного раю. Прощайте люди, я вмираю, Я тут - на світі - помираю. І лиш тепер достоту знаю: Я в жертву віддана для того, Щоб у душі ви мали Бога.

 Наталя Земна (Зубицька)

foto: img-kiev.fotki.yandex.ru

{ 12 коментарі }